myksyd
http://www.univ.kiev.ua/news/7197
Головна проблема, що не один рік докучає викладачам і студентам у корпусах на Глушкова — це холод. У довготривалій перспективі її планується вирішити шляхом утеплення корпусів, у короткотривалій же на допомогу приходить система додаткового вентиляційного опалення. Про перебої в її роботі на факультеті кібернетики/соціології протягом останнього місяця проректор із адміністративно-господарської роботи Віктор Макаренко говорив на зустрічі зі студентами факультетів кібернетики та соціології. На зустрічі прийняли рішення створити комісію, до якої входитимуть викладачі, студенти та представники адміністративно-господарської частини. Комісія протягом наступного тижня моніторитиме температуру в аудиторіях корпусу кібернетики/соціології та фіксуватиме порушення й відповідальних за це осіб.
Після зустрічі зі студентами Віктор Макаренко запросив співробітників відповідальних господарських служб корпусу кібернетики/соціології на нараду, щоб розібратися в ситуації. За результатами наради будуть прийняті рішення, у тому числі дисциплінарні. Щоб тримати проблему на контролі громадськості, публікуємо розпорядження з прізвищами осіб, відповідальних за ввімкнення додаткового опалення у корпусах на Глушкова.
Як нашу радянську архітектурну спадщину зробити комфортною та енергоефективною?
Модернізацію можна умовно поділити на інженерно-технічні та управлінські рішення. Отже, з інженерно-технічної точки зору заплановані наступні кроки:
- оскільки низький термічний опір будівель не відповідає жодним сучасним вимогам, у корпусах планується провести термосанацію. Усі непрозорі конструкції (дахи, стіни, підвали) утеплять за технологією фірми Ceresit. Утеплення буде проводитися зсередини, тож усі барельєфи на фасадах будуть збережені;
- модернізують системи механічної вентиляції. Зараз усе нагріте повітря з приміщень просто викидається на вулицю. Додасться регенерація тепла: за допомогою регенеративного теплообмінника (роторного рекуператора) повітря, що видалятиметься з приміщення, нагріватиме повітря, що поступатиме до приміщення. Таким чином до 70% тепла можна буде повернути у будівлю;
- встановлять повітряні теплові насоси, яких зараз немає. Влітку вони будуть кондиціонувати та охолоджувати, у зимовий час вони будуть працювати в режимі опалення. Ці насоси особливо ефективні у міжсезоння;
- замінять застаріле опалювальне обладнання;
- усі вікна замінять на склопакети. Великі вікна на перших поверхах будуть ізольовані інертним газом, що дозволить знизити тепловтрати від них утричі;
- у розробників проекту з’явилася ідея два літніх внутрішніх дворики у корпусах перекрити і перетворити на зимові сади, або ж читальні зали чи коворкінги. Це дозволить зокрема зменшити обсяг робіт із теплосанації внутрішніх стін.
Але сучасні інженерні рішення та передове обладнання («залізо») не працюватиме без ефективного «софта» — управлінських рішень. Автоматизацією внутрішніх систем управління корпусами займається Дмитро Шишов. Отже, планується встановити інтелектуальну систему управління Desigo Total Room Automation від компанії Siemens, що дозволить усі інженерні підсистеми (опалення, вентиляцію, кондиціонування, освітлення та затемнення) інтегрувати в єдину систему управління. Це дасть можливість зекономити до 30% енергії лише за рахунок правильного регулювання. Реалізація такої системи автоматизованого управління будівлею дозволить зарахувати енергоефективність споруди до класу А. Якщо цей проект буде реалізований за рік, то окупитися він може вже за 3-4 роки і в майбутньому допомогти суттєво зменшити витрати на комунальні послуги. І, звичайно ж, система допоможе підтримувати комфортні умови для навчання незалежно від людського фактору. То як саме працюватиме інтелектуальна система управління?
- у кожному приміщенні мікроклімат регулюватиметься індивідуально. Система контролюватиме температуру, якість повітря, рівень освітлення та присутність або відсутність людей у приміщенні;
- приміщення працюватимуть за завчасно встановленим графіком (навчальним розкладом) та матимуть гнучкі налаштування режимів роботи (наприклад, звичайна лекція або перегляд презентації). Якщо пару скасують чи перенесуть, датчик присутності це зафіксує: світло не вмикатиметься, свіже повітря не подаватиметься;
- також пропонується використовувати спрогнозований алгоритм управління опаленням. Враховуючи прогноз погоди та знаючи теплову інерцію будівлі, можна буде завчасно керувати опаленням;
- у систему управління планують інтегрувати і протипожежну безпеку. Передбачено встановлення вогнезахисних клапанів, модернізація пожежної сигналізації, керування системою димовидалення через зенітні ліхтарі (вікна у стелі) та аварійним освітленням, а також звичайним освітленням, що вмикатиметься на шляхах евакуації;
- завдяки сучасному програмному забезпеченню всією системою зможуть керувати двоє диспетчерів.
Потрібно розуміти, що корпуси на Глушкова — це величезні будівлі, і косметичний ремонт у них не врятує ситуацію. Колосальних коштів (тобто майже 300 млн. гривень), необхідних для якісного капітального ремонту, університет не має. Щоб максимально зацікавити інвесторів, до проекту включили багато обладнання, що виробляється в Іспанії. Тож сподіваємося, що іспанців вдасться переконати, і проект буде реалізовано в рамках Кіотського протоколу. Якщо ні — університет шукатиме інші варіанти підвищити у корпусах температуру. Одним із таких варіантів може стати місцева міні-котельня.
Адміністрація КНУ вже провела переговори з компанією «Укртепло» щодо встановлення альтернативної системи опалення, і узгодила можливість встановлення окремої котельні або котелень для корпусів на Глушкова. Це дозволило б ефективніше опалювати приміщення у холодний період року, адже відстань від корпусів до котельні буде набагато меншою, ніж до ТЕЦ «Київенерго». Компанія «Укртепло» планує встановити котельню безкоштовно та запропонувала ціну на опалення, що завжди буде на 10% нижчою порівняно з ціною «Київенерго».