Submitted by myksyd on
Прочитав на сайті http://vk.com/knu_sociology нову дискусію з приводу поселення студентів нашого факультету у гуртожиток. Спочатку обурився, потім стало сумно і зрозумів, що треба втрутитися. Здавалося, що більше двох годинна розмова із студентами у вівторок 03.09.2013 поставила крапки. Але ж ні. Знову шукають перемоги, згадують кілька холодних днів минулого року і розділяють всіх на тих хто в опозиції до адміністрації і тих хто не в опозиції (останніх, звичайно, засуджують). В малоструктурованій дискусії забувають про логіку, про етику і взагалі про раціональність. Відповісти всім і на все в такій дискусії практично неможливо. Тому я обрав доступний мені спосіб (лист-звернення) та доступний мені майданчик (сайт факультету). До того ж я побачив, що дискусію ведуть досить обмежене коло одних і тих самих студентів. Абсолютна більшість у дискусії участі не приймає, хоча до дискусії долучилися навіть ті, хто лише кілька днів навчається на факультеті але вже все знає та про все має свою думку. Тим не менш я спробую звернутися із своїми нотатками до всіх студентів факультету. Плекаю надію, що студенти нашого факультету наш сайт читають більше ніж соціальні мережі.
Бачу, що моя спроба спілкуватися із студентами через обраних лідерів виявилася неефективною. Тому звертаюся до всіх "через голову" факультетського студентського самоуправління. Після певних роздумів мені стало зрозумілим, що причиною такої активності невеликої частини обраних студентських лідерів є вірус споживацтва, що вразив частину студентів. В російськомовному дискурсі після видання у 2005 році в Росії перекладу відомої книги американських журналістів Д.Ванна, Т.Нейлора та Д. де Граафа часто використовують більш жорсткий термін, але мені подобається саме більш м’яка українська стилістика. Отже споживацтво, те саме бажання мати все і зараз, не зважаючи на обставини.
Але спочатку кілька фактів.
У вівторок 03.09 я протягом майже двох годин пояснював представникам студентського самоуправління про те, що нашим гуртожитком стає гуртожиток №3. Розмова закінчилася десь близько п’ятої вечора. І студентка, що була присутня на цій розмові, після цього пише (вибачте за розлогу цитату)
"З одними лише проханнями та петиціями, без уваги з боку журналістів, навряд чи хтось з адміністрації університету ворухнув би й пальцем аби щось змінити на нашу користь. І тільки під тиском медіа, які (фактично, лише дуже побіжно) витягли назовні неприємні факти про "найкращий виш", стали можливими всі ці лояльні рішення про поселення всіх до одного студентів, надання факультету базового гуртожитку та його ремонт.".
Але ж ті самі новини Інтера були показані о 20-00. Старшокурсники, хто слухав мій курс з аналізу причинності, знають першу ознаку каузальної причинності за П.Лазарсфельдом (причина завжди передує наслідку у часі). Але навіть ті хто не слухав цей курс мають розуміти це правило, що добре узгоджується із здоровим глуздом. А раз так, то новини Інтера не могли вплинути на рішення про виділення факультету третього гуртожитку, адже я сказав студентам про це рішення ДО того, як новини були показані.
З іншого боку, впорядкованість у часі є необхідною, але не достатньою умовою причинного каузального впливу. Іншими словами, "Post hoc, non est propter hoc". А отже те, що, як пише один з учасників дискусії, "у корпус дали тепло" минулого року після висловів студентами невдоволення не означає, що і тут ми маємо причинний вплив. Багато разів повторювали, що минулого року кілька холодних днів у корпусі були наслідком аварії у мікрорайоні, звідки ми отримуємо теплоносій. Ця аварія співпала із похолоданням. Все це неодноразово пояснювалося. Зараз після заміни вікон на третьому поверсі та так званих зенітних вікон у великих аудиторіях я сподіваюся ми набагато легше зможемо переносити подібного роду аварії. До речі, заміна вікон та зенітних вікон здійснювалися за планом. Той хто хоч трохи уявляє собі механізми прийняття та особливо реалізації подібного роду рішень про ремонти той розуміє, що якщо після студентського невдоволення через тиждень почали міняти вікна то це означає тільки одне - за кілька місяців до цього було прийнято рішення, були виділені кошти (і не малі), були оголошені конкурси і проведені тендери, будівельники отримали ці гроші і включили ці роботи у свої плани. Невдоволення студенів, звертання до ЗМІ можуть мати безпосередній причинний вплив на догани викладачам та співробітникам університету, але не на ремонти, що відбуваються за попередньо визначеним планом. На думку приходить жарт про те, що півень вважає, що саме його кукурікання є причиною того, що сходить сонце.
Останнім часом стало модним будь які обставини виносити на загальне обговорення. Що робити, якщо мама не пустила на дискотеку? Можна одразу детально описати про це на своїй сторінці у фейсбуці. Можна піти на телебачення і розказати про це всім. А можна шукати порозуміння, пояснити свою позицію, зрозуміти чужу позицію і знайти якщо не перемогу то принаймні компроміс. Мені більше до вподоби у подібній ситуації саме третій варіант, але можна звертатися і до ЗМІ. Можна, доросла людина сама вирішує як їй поступати, відповідає за свої вчинки. Але і в такому випадку потрібно бути відвертим та коректним. А що ми маємо? Наша студентка на вході до гуртожитку просить пропустити двох невідомих людей (нам зараз невідомих), представивши їх як своїх родичів, що привезли речі та харчі. Проводить цих людей до кімнати, де щойно поселилася . В цей час в кімнаті немає дівчини з іншого факультету, що також проживає в цій кімнаті. Ця дівчина побачила цих людей лише на виході з кімнати. Про це є письмові пояснення співробітниці студмістечка та студентки іншого факультету. Після цього у новинах з’являється начебто аматорське (так у титрах) відео, на якому матрац штучно замінений на двері (про це також є у згаданих поясненнях), в кімнаті безлад. Кімната схожа на ту, де живе наша студентка. Звідси виникла думка про те, що саме наша студентка організувала цю без перебільшення провокацію. Саме тому тепер співробітники гуртожитку просто здригаються, коли мова йде про студентів нашого факультету, адже бояться нових провокацій. Якщо нашу студентку просто використали, обдурили, то про це треба публічно заявити. Заявити що це відео не має до університету ніякого відношення і таким чином полегшити університету з’ясування стосунків із каналом Інтер. Адже в такому випадку недобросовісні журналісти (на жаль і такі є) у гонитві за сенсацією організували та показали ситуацію, якої насправді немає. Але якщо це для журналістів зробила наша студентка, то виходить що вона просто грубо порушила правила проживання у гуртожитку (про етику, про ставлення до факультету та університету я мови навіть не веду).
Тепер другий сюжет. Тут вже студент не криючись на камеру заявляє про корупцію. Цитую, "Орієнтовно це коштує десь 300 доларів. Але це якщо домовлятися наперед. А якщо прямо наскоком , то це десь 500, а може дорожче." І це вже не перше обвинувачення цим студентом у корупції. Цей студент далеко не блискуче закінчив бакалаврат. Випускний фаховий іспит склав на трійку. До цього вимагав, щоб йому дозволили перескласти раніше отримані трійки, але дозвіл не отримав (бо це проти правил). На вступний фаховий іспит прийшов за півгодини до закінчення. Заявив що переплутав час, вимагав можливості писати іспит дві години після того, як виділений для всіх час буде закінчений. Дозволу на це не отримав (бо це проти правил). Не розгубився, пішов до поліклініки за довідкою про хворобу (цитую допис студента у фейсбуці "В поліклініці є чуйні лікарі, які у відповідь на мої благання в обхід правил видали мені на руки ще незакриту довідку..."). Розуміє, що отримав довідку в обхід правил. Далі отримав рішенням Приймальної комісії можливість самостійно скласти іспит (допис про довідку з’явився вже після складеного іспиту, як свого роду хизування своєю вправністю). Предметна комісія зібралася. Отримав ледь трійку. Подав апеляцію. Погодився із оцінкою (цитую допис у фейсбуці " дивився на свою роботу - звичайно, вона не ідеальна і справді там є до чого придертись..." ). На магістерку балів не вистачило. Чекав, що хтось забере свої документи з магістерки, тоді могли б бути шанси. Не дочекався. Переніс свої документи до вступу на спеціаліста. Але вже після цього два студенти таки перенесли свої документи з магістерки до спеціаліста та навпаки. В результаті студент звинуватив у соцмережі наш факультет у корупції (!?!). Звинуватив абсолютно безпідставно. Я перечитав дискусію з цього приводу і можу сказати, що лише одна студентка (щиро їй дякую) дійсно обурилася і заявила що за всі роки навчання не стикалася з корупцією на факультеті. Я вже мав із цим студентом справу і знаю, що в будь-який момент він може заявити що це не його дописи у фейсбуці (таке вже було). Але ж зараз це не фейсбук (хоча і за дописи у фейсбуці люди відповідають принаймні морально, маємо наприклад факти обструкції артистів за образливі записи у фейсбуці), зараз мова йде про вислови на камеру. І якщо вони не змонтовані, то потрібні письмові заяви про факти корупції (університет зацікавлений у викоріненні таких явищ більше ніж будь-хто), або ж якщо все змонтовано, то треба про це заявити публічно, адже тоді маємо факт маніпуляції з боку журналістів. Треба прояснити та допомогти університету коректно з’ясувати стосунки із телеканалом. Адже телеканал як і всі глядачі чекає реакції на сюжет.
До речі студент позиціонує себе як аналітик Центру вивчення суспільства. Цікаво як інші аналітики цього центру ставляться до прокладання собі дороги до знань за допомогою отриманих не за правилами у чуйних лікарів довідок, через трійки на іспиті і з використанням безпідставних обвинувачень. Що це за така аналітична робота?
І тут я б хотів зазначити ще наступне. Чому така неповага до викладачів (адже адміністрація це ті ж викладачі, що читають студентам лекції)? Чому така неповага до університету ( іронічне а на мій погляд навіть грубе позначення в лапах найкращий виш - сам я не хочу брати в лапки)? Чому випускники Оксфорду пишаються Оксфордом, випускники Гарварду пишаються Гарвардом, а наші студенти (не всі, звичайно, а мова про частину обраних студентських лідерів) іронізують. Я знаю і в Києві університети, де є багато проблем, але студенти яких виходять навіть на вулицю на захист свого університету якщо відчувають найменшу загрозу зазіхання на його (університету) права. Чому ?
У п’ятницю на факультеті виступав наш випускник, що два роки навчався у Нідерландах, у Утрехті - старий, з традиціями та сильний університет. Він розповідав про те, що там ніхто не дбає про наявність гуртожитків, про те як студенти шукають житло, як самому доводилося жити на дивані у вестибюлі великого дому, але всі студенти навчаються, навчаються із цікавістю і набагато більшою напругою ніж значна кількість наших студентів. І ніхто не виходить на вулиці і не виставляє фото "Я студент університету в Утрехті і я бомж". Чому така різниця? І складається враження, що деякі студенти, що ще не вивчилися, готові критикувати західне суспільство споживання, але насправді саме самі є зараженими цим вірусом споживацтва.
Багато про що ще можна сказати. Про роль студентського самоврядування, про ставлення до викладачів. Але ніхто за нас у наших справах і стосунках не розбереться.
Ще раз повторюю те, що я кілька разів говорив у вівторок – запрошую студентське самоврядування до співпраці, запрошую до партнерства.
З повагою,
А.Горбачик
декан факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка